Хто я є?

Колись я був маленьким хлопчиком в країні де ранкові запахи трави вкарбовувались у дитячу пам’ять, а роса з тієї трави потрапляла зверху в коротенькі чобітки коли йшов дуже зранку рибалити. Роса неприємно бадьорила, але жага зловити великого коропа руйнувала всі перепони та дитячі страхи. А повертаючись з карасиками до бабусиної хати, мене чекали спечені малисники з вишнями, так, саме малисники. Я впевнений, Ви розумієте, які смакотющі вони були.

Більш дорослішим, мені було цікаво з чого складається мій всесвіт, що таке моя Країна, чому Фурманку назвали Фурманкою.

Потім шматок радянської школи, де все робилось для якоїсь надуманої величі, і як каже мій Неньо, — будувалась імперія для імперії а не імперія для людини.

Пізніше були відкриття нашої фантастичної Країни, такі як Софія, Лавра, Антонієві печери, Кирилівська церква та ще безліч всього, що можна було б назвати славетними здобутками наших предків. Це не пафосні слова – це так звучить правда.

Критичне мислення дуже корисна річ, тому досить просто зрозуміти наступне, — період знищення усього Українського,- спочатку російською імперією та особливо за часів сов’єтского тоталітарного панування, був дуже довгий. В цей період «русскій мір» намагався знищити майже все українське, переписати історію, привласнити наші здобутки, — прикладів тому прірва.

А ще, поверх — насильне нав’язування штучних ідей та неприродніх для нас конструкцій існування, зверхнє ставлення: «малоросійске хохли» —  ми досить довго це чули від «титульної» нації, бажання з їхнього боку нав’язати комплекс меншовартості як набуте з дитинством щеплення на ліві руці на все життя…

Тепер до простого, бо правда завжди проста, ми маємо повернути собі себе.

Ми маємо сприйняти себе, вивчити себе, поважати себе та бути відкритими до світу, якими завжди і були Українці, наші предки.

А це означає наступне, — ми маємо знаходити та відтворювати нашу історико архітектурну спадщину, ще не відкриту багатьма Україну, з її унікальними дивами та «умовними» — Горянською Ротондою та палацом Грохольського.

Іноземців також вабила та закохувала в себе Україна.   Географічна складова досить потужно  вплинула на культурну спадщину України. Об’єкти історії та культурної спадщини що належать іншим країнам світу, але знаходяться в Україні також варті бути відновленими та збереженими, бо ми це частка цивілізації та поділяємо сучасні світові цінності.

Нам з Вами випала на долю велика честь та відповідальність відтворювати нашу ідентичність та повертати життя забутим, потаємним та унікальним Об’єктам нашої культурної спадщини. 

Прошу від щирого серця – Шановні співвітчизники,  долучайтесь до нашої роботи, надсилайте (нижче за посиланням) описи об’єктів, котрі Ви вважаєте дійсними уваги, які допоможуть нам з Вами краще вивчити нашу унікальну культуру, зберегти спадщину та передати нащадкам.

Зі свого боку, ми будемо робити все для пошуку фінансування та різнобічно підтримувати всі роботи, починаючи з проектування, закінчуючи повним відтворенням унікальності об’єкта з залученням провідних фахівців.

Завчасно вдячний за Вашу небайдужість,

З повагою,

Ваш Фонд «Українська Європа»