Сучасна технологія проектування із застосуванням лазерного сканування дозволяє з найвищою точністю створити просторову модель споруди, а технологія ВІМ – задокументувати всі аспекти та нюанси пам’ятки, включно з інтер’єрами.
Події останніх місяців не ставлять під сумнів той факт, що Україна приречена жити під постійним ризиком агресії та бомбардувань з боку російської федерації. Ця агресивна країна вже понад 400 років має за мету знищення всього українського – нації, народу, ідентичності, держави. Таким чином розвиток і збереження національної культури стає програмною задачею сучасного українського суспільства.
Українська семантика займає достойне місце у світовому культурному надбанні – це музичні, художні, літературні твори тощо.
Не останній щабель тут належить також пам’яткам історії та архітектури, проте ці об’єкти наразі знаходяться під ризиком знищення московською ордою.
Незалежно від місця розташування, бо варвари, озброєні ракетами, гатять по всій території України. Станом на 1 вересня 2022 року вже майже 500 історико-архітектурних пам’яток знищено, а ще більше пошкоджено.
Ця сьогоденність змушує шукати шляхи якщо не захисту, то хоча б збереження вигляду цих споруд та будівель з метою подальшої реставрації.
Досягнення сучасної науки дозволяють це здійснити – сучасна технологія проектування з застосуванням лазерного сканування дозволяє з найвищою точністю створити просторову модель споруди, а технологія Будівельного інформаційного моделювання (Building Information Modeling – ВІМ) дозволяє з найвищою точністю задокументувати всі аспекти і нюанси пам’ятки, включно з інтер’єрами, розписами, меблями і аксесуарами. Фіксація і документування аутентичного вигляду історико-архітектурних пам’яток з застосуванням лазерного сканування та створення будівельних інформаційних моделей набуло актуальності, як ні в якій іншій країні Європи.
Технологія ВІМ добре знана, навіть в царині захисту історико-архітектурних пам’яток існує спеціальний термін – Історичний ВІМ (Н-ВІМ), який описано в численних публікаціях і застосовано на практиці. Наприклад, при реставрації середньовічного мосту Аццоне Вісконті в Лекко (Італія) тощо. Застосовується ця технологія і при відновленні після пожежі собору Notre Dame de Paris, де (до речі) застосовані дані лазерного сканування, опрацьовані українськими фахівцями.
Рядом фахівців (за участі авторів публікації) створено благодійний фонд «Foundation Ukrainian Europe MMXXII», який взявся за безпосередню роботу в цьому напрямку. Терміново опрацьовується комп’ютерна модель структури баз даних і бібліотек репозиторію. На часі лазерне сканування з утворенням «хмари точок» – основної сировинної бази документування споруд. Розпочинається створення історичко-будівельних інформаційних моделей історико-архітектурних пам’яток. Ці моделі становитимуть основу створюваної бази даних історико-архітектурних пам’яток України, так званого Репозиторію.
Національний Історико-Архітектурний Репозиторій України (НІАРУ) – це створена на основі хмарних технологій база бібліотек, в яких зберігатимуться вичерпні дані про історико-архітектурні пам’ятки, що дозволятимуть здійснювати моніторинг їх утримання та автентичну реставрацію в разі пошкодження або руйнування.
Це вклад науковців, які не беруть безпосередньої участі в бойових діях, в збереження культурного надбання України.
Сергій Михальченко, Директор Науково-дослідного інституту теорії та історії архітектури, містобудування та дизайну
Геннадій Прощенко, Президент Благодійного фонду «Українська Європа MMXXII»